Вистава Чорнобиль ТМ
«CHERNOBYL-ТМ»
Спільний проект театру «Бюро подорожі» (Познань/Польща), Театру «Арабески» (Харків/Україна), EcodomArt (Мінськ/ Білорусь)
Режисер: Світлана Олешко
Сценографія: учасники проекту за участі: Іза Колка
Музика: Томаш Сікора & Марек Отвіновський [maot]
hermetychnygaraz/karbido
У виставі звучать ремікси на пісню гурту «Ойра» (слова Сергія Жадана), українські та білоруські народні пісні, фрагмент вірша Юрія Андруховича.
Відеопроекція: Томаш Плонсковський
Оператор: Олексій Радинський
Фотографії: Олег Векленко, Юрій Ворошилов
Головний консультант проекту: Сергій Мирний
Координація проекту: Марта Стжалко, Ярослав Сейковський, Зміцер Чарткоу, Тетяна Ковальова (Білорусь), Марія Заіченко, Тетяна Олійник (Україна).
У виставі використані фрагменти книжок Сергія Мирного "Жива сила (Чорнобильські байки)", Марії Мицьо «Полиновий ліс», матеріали веб-сайту pripyat.com, матеріали доповіді «Спадщина Чорнобиля – медичні, екологічні і соціально-економічні аспекти » (Chernobyl Forum) та усна народна творчість.
Чи вдасться нам розказати, що таке чорнобильська зона відчуження? Ні. Можемо тільки придивитися до складності явища. Спробувати розповісти про власний досвід, страх і зачарованість. Про екзистенційний трепет від випромінювання – невидимого терориста. Про людей, життя яких набуло мети і виміру під впливом катастрофи, що сталася більше 20-ти років тому. Про могутність природи і вразливість людини. Про відчуженість, спокій і таємницю цього місця. Про його смертельну красу.
Протягом останніх двадцяти років з’явилося багато людей, які змагаються за право володіти всім, що пов’язане з Чорнобилем – хочуть мати свій «копірайт на страждання». Кожен політик, урядовець, діяч знає, як говорити про Чорнобиль: який зробити вираз обличчя, як правильно висловити смуток, де понизити голос.
Як про це правдиво говорити, не знає ніхто. Бракує знань, щоб осягнути складність причин, впливу та наслідків аварії на ЧАЕС. Однак добре відомо, хто і в який спосіб може скористатися з політичного та економічного капіталу, яким є Чорнобиль.
Сергій Мірний «Жива сила – повість документально-комічна»:
«Чорнобиль – цей великий радіаційний селекціонер, що опромінив мільйони людей – і дечому таки навчив їх – вивів нову породу людей. Людей, які, почувши слово «РАДІАЦІЯ!» – не кинуться стрімголов, не застигнуть у паралізуючому ступорі страху, не … і не … словом, не нароблять купу дурниць, мислимих і немислимих… але й не будуть розгулювати далі з блаженно-ідіотськими посмішками, нібито нічого й не сталося – а коротко і діловито запитають: Скільки? Рентген на годину? Мілірентген на годину? СКІЛЬКИ? І ЧОГО? А, отримавши відповідь, діятимуть відповідно до ситуації. Закріпити б цю «нову позитивну якість», якої у наших батьків – напевно не було. Та й передати нащадкам. Про всяк випадок».
Цей театральний документ постав з нашого перебування у білоруській та українській зоні відчуження, зустрічей з ліквідаторами наслідків катастрофи, урядовцями, екологами, з документів, фотографій та фільмів. Це – спільна робота театру «Арабески» з Харкова, EcodomArt з Мінська і театру «Бюро Подорожі» з Познані.
Дякуємо нашим консультантам – людям, які перемогли ЧОРНОБИЛЬ:
Сергію Мирному
Володимиру Усатенку
Юрію Ворошилову
Олегу Векленку
Дякуємо Марії Мицьо за ґрунтовну і щиру книжку «Полиновий ліс», без якої наш спектакль був би іншим.
Подяка:
Ірині Сухiй, Ірині Кабановій, Марії Климовій, Юлії Бойко, Марині Конєвій, Ганні Зеленській, Борису Бабикау, ЧорнобильІнтерінформ, Проекту «4 Блок», Фундації «Діти Чорнобиля», ЧорнобильКом
Дякуємо всім, хто допомагав нам у створенні проекту.
Проект реалізовано за підтримки Європейської Фундації Культури, Міністерства Культури і Національної Спадщини Польщі та Польского інституту у Мінську.
